Finance.ua

℗ АКТУАЛЬНО
Шевченківський район Києва: старі та нові види

10 цікавих будівель найдавнішого району української столиці
Шевченківський — найдавніший район Києва. Він розташований в центральній частині міста. З його історією пов'язане минуле не лише самої столиці, а й усієї Київської Русі, адже її центром була територія саме Шевченківського району. Тут відбулося безліч доленосних для міста і держави подій: перемога Ярослава Мудрого над печенігами, хрещення Русі князем Володимиром Святославичем, проголошення універсалів Центральною Радою, обрання гетьмана Петра Скоропадського і багато чого ще. Не дивно, що у району з таким багатим минулим настільки різноманітна архітектура. Ми підібрали для вас 10 цікавих будівель найдавнішого району української столиці. Як старовинних, так і сучасних.

1. Національна опера України. Вулиця Володимирська, 50

Розкішна архітектура і вишуканий інтер'єр — так коротко можна описати будівлю Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка.

1. Національна опера України. Вулиця Володимирська, 50

Розкішна архітектура і вишуканий інтер'єр — так коротко можна описати будівлю Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка.
Все зроблено так, щоб глядачів не покидало відчуття помпезності та шику
Новий театр був побудований в 1901 році в стилі французького ренесансу за проектом архітектора Віктора Шретера на місці старого міського театру, який згорів п'ятьма роками раніше. Відтоді будівля майже не змінилася. Зовні, як і раніше, відвідувачів зустрічають високі декоративні арки і бюст Т.Г. Шевченка. На даху над головним входом розташовані міфічні крилаті музи — грифони з лірою в руках. Всередині — підлоги і сходи з мармуру, на стінах і стелях декоративна ліпнина, венеціанські дзеркала, оксамитові крісла. Все зроблено так, щоб глядачів не покидало відчуття помпезності та шику.

14 вересня 1911 року імператор Микола II разом з родиною дивився в цьому театрі спектакль «Казка про царя Салтана». У цей день поруч з оперою, на очах царя було скоєно замах на одного з його наближених — голову Ради Міністрів Російської імперії Петра Столипіна. Через кілька днів той помер.

Поруч з театром встановлено пам'ятник композитору М. Лисенку — автору духовного гімну України «Молитва за Україну» та відомих опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Різдвяна ніч», «Енеїда» та багатьох інших.

Сьогодні афіша Національної опери налічує понад 50 вистав композиторів різних країн і епох, серед яких Верді, Россіні, Чайковський та інші.

2. ЖК «Лук'янівський каскад». Вулиця Половецька, 4

«Лук'янівський каскад» — сучасний житловий комплекс бізнес-класу, який будується в історичному центрі Києва

2. ЖК «Лук'янівський каскад». Вулиця Половецька, 4

«Лук'янівський каскад» — сучасний житловий комплекс бізнес-класу, який будується в історичному центрі Києва
ЖК розташований в тихому районі, при цьому неподалік від центральних транспортних артерій столиці
Будівля складається з трьох секцій на 14, 16 і 22 поверхи, спроектованих у вигляді низхідних сходів, які чимось нагадують водоспад. У ньому буде 259 квартир, підземний паркінг на 70 авто, дизайнерські лобі з вишуканими меблями і стильним інтер'єром.

ЖК розташований в тихому районі, при цьому неподалік від центральних транспортних артерій столиці: станції метро «Лук'янівська» (10 хвилин на громадському транспорті), вулиць Кирилівська, Глибочицька, Нижній Вал, поруч парк Котляревського. На першому поверсі буде 18 комерційних приміщень, де розміститься вся необхідна інфраструктура: кафе, магазини продуктів і непродовольчих товарів, перукарні, банківські відділення. Також для жителів створять спортивне поле, дитячий майданчик і власний дитсадок. У пішій доступності дві школи, дитячі садки і ТРЦ «Променада».
Візиткою проєкту стане дворівнева панорамна тераса з власним садом і територією для відпочинку жителів комплексу та їхніх гостей.

Завершення будівництва заплановано на III квартал 2023 року.

3. Золоті ворота. Вулиця Володимирська, 40а

Золоті ворота — пам'ятка архітектури та оборонного зодчества Київської Русі, що дійшла до наших днів.

3. Золоті ворота. Вулиця Володимирська, 40а

Золоті ворота — пам'ятка архітектури та оборонного зодчества Київської Русі, що дійшла до наших днів.
Сьогодні це музей і один із символів української столиці, включений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Точніше, збереглися тільки залишки воріт, які приховані всередині нової споруди, побудованої в 2007 році. Сьогодні це музей і один із символів української столиці, включений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Самі ворота були зведені в 1037 році за часів правління Ярослава Мудрого. Вони являли собою широку арку, над якою височіли бойова вежа і білокам'яна Церква Благовіщення — символ, який говорив гостям про те, що вони в'їжджають в християнське місто. Ширина проїзду воріт була понад 7 метрів, висота збережених стін — 9,5 метрів. У роки побудови споруда напевно вражала своєю величчю і неприступністю.

У 1240 році ворота постраждали під час нападу на Київ хана Батия. До XVII століття фортеця була вже сильно зруйнована. Її першу реконструкцію було проведено в 1982 році до святкування 1500-річчя Києва за розпорядженням першого секретаря ЦК Компартії України Володимира Щербицького. Але роботи проводилися в поспіху і неякісно, через що відновлені ворота почали швидко руйнуватися. 14 років потому над залишками Золотих воріт побудували нову будівлю, в якій розташувався музей їх історії.

4. Посольство Німеччини. Вулиця Богдана Хмельницького, 25

Якісна, сучасна і по-діловому лаконічна — такою вийшла будівля посольства Німеччини в Києві.

4. Посольство Німеччини. Вулиця Богдана Хмельницького, 25

Якісна, сучасна і по-діловому лаконічна — такою вийшла будівля посольства Німеччини в Києві.
Об'єкт, який є свого роду провідником між історичними пам'ятниками і сучасною архітектурою
Проект німецького архітектурного бюро Martini + Grossmann Architekten переміг у конкурсі, в якому брали участь студії з різних країн ЄС.

Подейкують, київська влада була проти такого втілення посольства. Куб сіро-зеленого кольору здавався закостенілим місцевим чиновникам занадто чужорідною спорудою. І погодилися на нього тільки щоб не псувати відносини з німцями. Але за фактом вийшов об'єкт, який органічно вписується в архітектуру історичного центру міста, поважає і не порушує особливості місця його розташування. Своєрідний провідник між історичними пам'ятками і сучасною архітектурою. Втім, воно й не дивно. Кожен, хто бував у Німеччині, підтвердить, що німцям у своїх містах завжди добре вдавалося організовувати сусідство древніх і надсучасних будівель.

5. Будинок Телалової. Вулиця Малопідвальна, 15

Будинок Телалової — одна з причин прогулятися столичною Малопідвальною вулицею.

5. Будинок Телалової. Вулиця Малопідвальна, 15

Будинок Телалової — одна з причин прогулятися столичною Малопідвальною вулицею.
Колись на цьому місці був дерев'яний будиночок — частина великої садиби графині Бальмен
Це триповерхова цегляна будівля з цокольним поверхом і мансардою, пам'ятка архітектури та містобудування Києва.

Колись на цьому місці був дерев'яний будиночок — частина великої садиби графині Бальмен. Але в 1887 році ділянку, на якій він розташований, викупила Ю.Телалова і побудувала тут прибутковий будинок. Його проект був замовлений відомому київському архітектору Миколі Горденіну — автору великого числа проектів і реконструкцій житлових будинків і храмів у Києві та Київській губернії. Почерк майстра проявляється у фасаді, який прикрашений круглими медальйонами з барельєфними жіночими головами, поєднання історизму з елементами неоготики. У будинку досі збереглися оригінальні дерев'яні двері з декоративним різьбленням і деякі деталі оформлення під'їзду. Будинок житловий, тому початкове оформлення інтер'єрів втрачено.

6. ЦУМ.
Вулиця Хрещатик, 38

Київський ЦУМ — пам'ятка архітектури, розташована на розі Хрещатика та вулиці Богдана Хмельницького.

6. ЦУМ. Вулиця Хрещатик, 38

Київський ЦУМ — пам'ятка архітектури, розташована на розі Хрещатика та вулиці Богдана Хмельницького.
Роботи почалися в 1935 році, і через 4 роки універмаг прийняв перших відвідувачів
Будівля побудована за проектом архітекторів В.Фрідмана і І.Мецояна в стилі ар деко. Роботи почалися в 1935 році, і через 4 роки універмаг прийняв перших відвідувачів. Спочатку його фасад з боку Хрещатика був удвічі коротший і впирався в старий будинок. Під час Другої світової війни Центральна вулиця української столиці була майже повністю зруйнована. ЦУМ при цьому хоч і постраждав, але вцілів. Після війни, в кінці 1950-х будівлю було відновлено і розширено. Його остання і найбільш кардинальна реконструкція була в 2016 році. Реновацією займалася міжнародна архітектурна компанія Benoy, яка, до речі, проектувала Торговий центр Westfield в Лондоні.

У підсумку від колишнього магазину залишився тільки фасад. Сама будівля була побудована заново як новий сучасний шопінг мол з підземним паркінгом і бутиками відомих світових брендів.

7. Червоний корпус Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Вулиця Володимирська, 60

Одна з найвідоміших будівель не лише в Києві, але і в країні.

7. Червоний корпус Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Вулиця Володимирська, 60

Одна з найвідоміших будівель не лише в Києві, але і в країні.
Автором проекту став відомий на той час архітектор Вікентій Беретті
Пам'ятка архітектури та символ української освіти. У його стінах навчалися Михайло Булгаков, Микола Лисенко, Максим Рильський, Михайло Драгоманов, Микола Скліфосовський і безліч інших відомих особистостей.

Чотириповерховий корпус у вигляді великого замкнутого квадрата почали будувати в 1837 році, через 3 роки після заснування Імператорського університету Святого Володимира — такою була його перша назва. Роботи тривали 6 років. Автором проекту став відомий на той час архітектор Вікентій Беретті. Цікаво, що на момент проектування він ще не знав про те, що вулиця Володимирська буде прокладена зі східного боку корпусу, тому зробив красивими фасади будівлі як зі Сходу, так і з заходу. Ось тільки спочатку корпус був білим і чому став червоним — невідомо. Зате це додало йому особливого шарму і він став ще більш пізнаваний.

Під час Другої світової війни Червоний корпус сильно постраждав. У 1943 році фашисти, відступаючи з Києва, підірвали його. Будівля була зруйнована на 70%, а вартість втраченого лабораторного обладнання на той час становила близько 50 мільйонів рублів. Корпус відновили в 1954 році, проектом реставрації керував архітектор Павло Альошин.

8. Бізнес-центр «Київ-Донбас». Вулиця Пушкінська, 42/4

«Київ-Донбас» — стримана постмодерністська будівля, побудована за проектом архітектора Вадима Жежеріна.

8. Бізнес-центр «Київ-Донбас». Вулиця Пушкінська, 42/4

«Київ-Донбас» — стримана постмодерністська будівля, побудована за проектом архітектора Вадима Жежеріна.
Досить самобутня будівля, спроектована і побудована в 1990-х роках
Будинок на розі займає фрагмент площі Льва Толстого, де сходяться під прямим кутом вулиці Пушкінська і Толстого. З'явився він на місці знесених колись Караваєвських лазень, відомих як «народні лазні Міхельсона». «Київ-Донбас» виділяється на тлі інших будівель на площі і прилеглих до неї вулицях фасадом з червоної облицювальної цегли, простінками між вікнами, які нагадують важкі віконниці, а також круглою надбудовою у вигляді вежі. Досить самобутня будівля, спроектована і побудована в 1990-х роках. При цьому вона змогла органічно вписатися в старовинне місто. Відчувається повага архітектора до центру міста та його історії.

9. Національний цирк України.
Площа Перемоги, 2

До 1941 року Київський цирк був розташований неподалік від Хрещатика — на вулиці Городецького, на місці нинішнього кінотеатру «Україна».

9. Національний цирк України. Площа Перемоги, 2

До 1941 року Київський цирк був розташований неподалік від Хрещатика — на вулиці Городецького, на місці нинішнього кінотеатру «Україна».
Роботи почали в другій половині 1950-х. Відкрився новий цирк наприкінці 1960 року.
Після війни, під час якої головна вулиця Києва та її околиці були зруйновані і спалені, для цирку було вирішено побудувати нову будівлю, за проектом архітектора В.Жукова. На місці, де раніше розташовувалася залізна Церква Іоанна Златоуста. Роботи почали в другій половині 1950-х. Відкрився новий цирк наприкінці 1960 року.

Це триповерхова монументальна споруда з залом на 1900 місць і об'ємом в майже 78 000 кубічних метрів з колонадою біля входу, до якої ведуть широкі напівкруглі сходи. У будівлі є кілька фойє, додатковий манеж з балконом, технічні приміщення, працюють кафе-буфети. Дах виконано у вигляді купола, що завершується невеликою башточкою і шпилем. Зовнішнє облицювання зроблено в світлих тонах — стіни оброблені керамічною плиткою, колони — інкерманським каменем, цоколі — рожевим гранітом.

10. Київський академічний Молодий театр. Вулиця Прорізна, 17

Молодий театр — старовинна будівля, побудована в середині ХІХ століття в стилі модерн.

10. Київський академічний Молодий театр. Вулиця Прорізна, 17

Молодий театр — старовинна будівля, побудована в середині ХІХ століття в стилі модерн.
Одна з небагатьох уцілілих на вулиці Прорізній після Другої світової війни
Спочатку будинок мав два поверхи, оформлені в стилі ампір. У 1890-х роках його купив Почесний громадянин Києва Микола Григорович-Барський і з дозволу Київської Думи надбудував ще один поверх. До 1912 на двох верхніх поверхах був прибутковий будинок, а на першому — магазини. Потім протягом 6 років аж до більшовицької революції в будівлі розміщувався офіцерський клуб. Після цього її було реквізовано революційною організацією» Батьківщина «і передано режисеру Лесю Курбасу для створення «Молодого театру». Останній пропрацював тут два сезони. Після чого трупа перебралася до Харкова, а приміщення було віддано польському робітничому театру. Сучасний молодий театр влаштувався на Прорізній, 17 з 1986 року і працює донині.
Національна опера України.
Вулиця Володимирська, 50
ЖК «Лук'янівський каскад».
Вулиця Половецька, 4
Золоті ворота.
Вулиця Володимирська, 40а
Посольство Німеччини.
Вулиця Богдана Хмельницького, 25
Будинок Телалової.
Вулиця Малопідвальна, 15
ЦУМ.
Вулиця Хрещатик, 38
Червоний корпус Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Вулиця Володимирська, 60
Бізнес-центр «Київ-Донбас».
Вулиця Пушкінська, 42/4
Національний цирк України.
Площа Перемоги, 2
Київський академічний Молодий театр.
Вулиця Прорізна, 17